Шпаки ніколи не гніздяться просто неба. При нестачі шпаківень вони селяться у дуплах, де будують гнізда з трави, гілочок та вовни тварин. Коли не знаходиться дупел, туляться в старих норах ластівок-береговиків або щурок, у скельних розколінах, іноді навіть у товщі гнізда великого хижого птаха.
Первинний ареал шпака охоплює велику частину Євразії та північно-західну Африку. У Європі зустрічається майже повсюдно, крім заполярних районів: північного узбережжя Норвегії, Кольського півострова, в Предураллі північніше Архангельська і Мезені.
Ночують на узліссях лісу, у очеретяних чагарниках у заплавах річок, рибгоспів, озер, водосховищ, збираючись увечері на панівних по висоті деревах. За 40–60 хвилин до темряви зграйки птахів по 60–100 і більше особин зліталися з навколишніх територій.
З європейських гніздування шпаки відлітають головним чином до Північної Африки — до Єгипту, Алжиру, Тунісу, але часткова зимівля буває також у Криму, на Кавказі та в Південній Європі. Сибірські та середньоазіатські шпаки зимують в Індії. На зимівлі шпаки ведуть також зграйний спосіб життя.