Одорування не має запаху природного газу, застосовується для забезпечення безпеки його використання в побуті. У Росії як одорант застосовується суміш меркаптанів. В інших країнах крім меркаптанів застосовуються інші речовини, що містять сірку, а також одоранти, що не містять сірку.
Щоб витік побутового газу відразу був помітний, до нього додають одоранти – тіоли, що містять сірководневу групу (SH). Зазвичай це етилмеркаптан (C2H5SH) з запахом гнилий капусти. Він отруйний, але «запах газу» відчувається вже за абсолютно безпечної його концентрації у повітрі — менше однієї частини на 100 мільйонів.
Найчастіше використовувані одоранти – Сірковмісні органічні сполуки, що мають різкий неприємний запах. В основному використовують похідні від меркаптанів та акролеїну, сумішей меркаптанів із сульфідами.
У газопровід одорант вводять за допомогою одоризаційних установок, що забезпечують подачу одоранта пропорційно витраті газу у суворій відповідності до встановленої норми одоризації.