З 1889 року працював коректором у газеті «Орлівський вісник». У 1890-х роках Бунін захоплювався ідеями Льва Толстого, відвідував колонію толстовців на Полтавщині і навіть сам хотів «спростуватися», освоївши ремесло бондаря, Однак від цієї ідеї його відмовив сам Толстой. З 1895 року жив у Петербурзі та Москві.
Іван Бунін став нобелівським лауреатом за заслуги розвитку російської прози. Письменнику вручили чек на суму, еквівалентну 715 тисячам франків. З них близько 120 тисяч франків він роздав нужденним, які звернулися до нього по допомогу. Іван Бунін та його життя надихнули Олексія Вчителя на створення фільму «Щоденник його дружини».
1933 року Іван Бунін — першим із російських письменників — став лауреатом Нобелівської премії з літератури за «сувору майстерність, з якою розвиває традиції російської класичної прози». Помер у 1953 році, похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Іван Бунін писав, що не належить до жодної літературної школи. Він не вважав себе «ні декадентом, ні символістом, ні романтиком, ні реалістом» творчість справді виявилося за межами Срібного віку. Незважаючи на це, твори Буніна здобули всесвітнє визнання і стали класикою.