Організм перетворюється на своєрідний режим економії. Найменше часу витрачається на рухову активність. Уповільнюється метаболізм. Збиваються і біологічні ритми: літні починають менше спати, прокидаються дуже рано і спати лягають також набагато раніше, ніж у молоді роки.
До 50-60 років необхідність у ньому сходить нанівець. Людина переходить у режим економії. Він менше рухається, обмін речовин сповільнюється. Коротшає і тривалість сну, тому літні люди встають раніше, але раніше і лягають спати.
У людей похилого віку метаболізм сповільнюється, організм перебудовується. Відновлювати сили на старості не такпросто. Потреба уві сні зростає від цього. Однак, якщо спати хочеться весь час, якщо людина спить більше 10 годин на добу, це може свідчити про порушення різного характеру.
У старості відбуваються вікові зміни сну. Знижується загальна його тривалість та потреба з 10 годин у молодості до 7–8 годин у середині життя та до 5–6 годин у віці 70 років та старше.