Тому, загалом, міжнародна боротьба між католицизмом та протестантизмом була боротьбою між культурною реакцією, абсолютизмом та поневоленням національностей, з одного боку, та культурним розвитком, політичною свободою та національною незалежністю — з іншого.
Конфлікт католиків та гугенотів (протестантів) був лише однією з них, насправді ж суть релігійних воєн зводилася до боротьби за владу між Ватиканом, серцем католицького світу та різними країнами Європи, які з тих чи інших причин не бажали залежати від нього.
Релігійні (фр. Guerres de Religion) або гугенотські війни – серія затяжних громадянських воєн між католиками та протестантами (гугенотами), які роздирали Французьку державу за останніх королів династії Валуа, з 1562 по 1598 роки.
Причиною релігійних та цивільних воєн XVI ст. послужила Амбуазька змова: спроба деяких лідерів французьких протестантів і династії Бурбонів, що не мала успіху, в березні 1560 р. викрасти короля Франциска II, забрати владу у Гізів і вручити її принцу Конде і його оточенню.