Виділяються західні слов'яни (поляки, силезці, словинці, чехи, словаки, кашуби, морави та лужичани), східні слов'яни (росіяни, білоруси, українці, русини) та південні слов'яни (Болгари, серби, хорвати, босняки, македонці, словенці, чорногорці).
У Повісті минулих літ перераховані племена: поляни, сіверяни, древляни, радимичі, в'ятичі, кривичі, словени, волиняни, білі хорвати, уличі та тиверці. Тоді ж з'явилися й звані племінні князювання. Літопис згадує правителів радимичів та в'ятичів – Радима та Вятка.
У Повісті минулих літ автор згадав 15 слов'янських племінних спілок – на території сучасної Росії жили три: словени, кривичі та в'ятичі. Словені заснували Великий Новгород, Ладогу, Білоозеро, Стару Руссу та Псков.
Стародавні слов'яни | |
---|---|
Пращури | праіндоєвропейці, носії балто-слов'янських мов |
Нащадки | слов'янські народи |
Родинні | балти |
Історичне розселення |