Еволюція і становлення жанру ясно проглядається у творчості трьох великих давньогрецьких драматургів, які вважаються основоположниками трагедії: Есхіла, Софокла та Евріпіда.
Назва «трагедія» походить від грецьких слів tragos – «козел» і oide – «пісня», тобто буквально перекладається як «козляча пісня». Це слово виникло у Стародавній Греції: так називали релігійний обряд, який проводили під час святкування на честь бога виноробства та театру Діоніса.
Розвиток давньогрецької трагедії пов'язують здебільшого з іменами трьох всесвітньо відомих афінських драматургів: Есхіла, Софокла та Евріпіда. Саме їхніми творами найчастіше надихалися письменники та режисери. Батьком грецької трагедії прийнято вважати Есхіла. Він першим серед трагіків здобув світове визнання.
Трагедія (з лат. tragoedia від ін. -грец. τραγωδία) – жанр художнього твору, призначений для постановки на сцені, в якому сюжет призводить персонажів до катастрофічного результату.