Початком історії Виборга вважається 1293 рік. Саме в цей час Торкель Кнутсон, маршал Швеції та регент малолітнього короля, під час чергового походу на Схід заснував поселення на Воловому острові. Згодом воно отримало свою назву – Виборг.
1802 року Виборзька губернія стала Фінляндською, а 1811 року отримала колишню назву, але вже у складі Великого князівства Фінляндського. Надалі, до XX століття, історія Виборга майже немає великих подій: у ньому стоїть російський гарнізон, розвиваються торгівля і промисловість.
У 1706 році Петро I робить першу спробу захопити шведську фортецю, і особисто очоливши похід облягає Виборгоднак, безрезультатно. Тільки в 1710 році місто було взято російськими військами і флотом, а за Ніштадтським мирним договором 1721 офіційно став частиною Російської імперії.
13 (24) червня 1710 р. в ході Північної війни між Росією та Швецією 1700-1721 р.р. російські війська на чолі з Петром I переможно вступили у шведську фортецю Виборг. Петро I надавав великого значення взяттю Виборга, оскільки володіння містом закріпило за російською державою вихід до Балтійського моря.