За старих часів кулаками називали не всіх заможних селян: образливе прізвисько стосувалося переважно лихварів та перекупників. Словник Даля, який вийшов у середині XIX століття, визначав цей термін так: «Скупець, скнара, жидомор, кремінь, кріпак; перекупник, переторговець… живе обманом, обліком, обміром…»
Кулацтво в радянській термінології 1920-1930-х років В офіційних і публіцистичних радянських текстах селянське населення СРСР поділялося на три основні категорії: кулаки – Заможні селяни, які використовують найману працю, сільська буржуазія, спекулянти.
За максимальною оцінкою історика та дослідника репресій В. Н. Земскова, всього було розкуркулено близько 4 млн осіб (точну кількість встановити складно), з них у 1930—1940 роках у куркульському засланні побувало 2 176 600 осіб (1,8% з тодішньої кількості селян у країні, що становило 120 млн осіб).