У 1956 році на XX з'їзді КПРС Хрущов виступив з доповіддю про культ особистості І. В. Сталіна та масові репресії. У червні 1957 року, під час три дні засідання Президії ЦК КПРС, було прийнято рішення про звільнення Хрущова від обов'язків Першого секретаря ЦК КПРС.
Усунення Хрущова сталося через невдоволення партійно-державного апарату (відповідь «2»). Приводом для такого невдоволення стала заява Хрущова про те, що необхідно призвести до влади протягом кількох років молоде покоління. Це поставило під загрозу політичну кар'єру Косигіна та Брежнєва.
Рішення було прийнято одноголосно: Микита Хрущов звільняється від своїх постів у зв'язку з похилим віком та погіршенням стану здоров'я. Також одноголосно першим секретарем був призначений Брежнєв, головою Ради міністрів – Косигін.
У 1958 році становище Хрущова зміцнилося після того, як він поєднував посаду голови Ради Міністрів СРСР з посадою Першого секретаря ЦК КПРС.