Запальна куля – куля, начинена запальним складом (фосфор, терміт тощо), яка використовується для займання легкогорючих матеріалів. Забезпечує ефективне запалювання палива (бензину), що знаходиться в ємностях, а також солом'яних дахів, стогів сіна, сухої трави.
При зіткненні з перешкодою оболонка 4 кулі руйнується, тим самим звільняючи бронебійний сердечник 6, який, впроваджуючись головною частиною, пробиває перешкоду. Одночасно із цим відбувається займання запального складу 8.
Бронебійні і бронебійно–запальні кулі призначалися для ураження легкої броні (товщиною близько 4-7 мм) гарматних та кулеметних щитів, бронеавтомобілів, танкеток та літаків при стрільбі з гвинтівок, ручних та станкових кулеметів.
Насамперед такі кулі знайшли застосування у снайперів для знищення зарядних ящиків. Пізніше стали застосовуватися як міра підвищення досяжності вогню через видимий розрив і підвищену забійну силу кулі на польоті.