НАОТМАШ, нареч. З усього розмаху, розмахнувшись. Вихопивши у Соні папірець, Катерина Іванівна зім'яла її в руках і кинула на розмах прямо в обличчя Лужина. Достоєвський, Злочин та покарання.
Прислівник Прислівник, визначальний, образу або способу дії; незмінне. Приставки: на-від-; корінь: -маш-[Тихонов, 1996].
Як пишеться навідмаш чи на відмах? – пишеться разом