Виділяють три основні відповідальні за розвиток гіпертрофії фактора: механічний натяг м'язів при виконанні силових тренувань, метаболічний стрес, мікротравмування м'язових волокон. У провідних малорухливий спосіб життя людей спостерігається протилежний процес – атрофія (зменшення обсягу м'язів).
Тривале виконання рухових дій, що розвивають витривалість, з відносно невеликим силовим навантаженням на м'язи викликає, головним чином, саркоплазматичну гіпертрофію м'язових волокон. Така гіпертрофія властива бігунам на середні та довгі дистанції.
Гіпертрофія м'язів – це збільшення їхнього обсягу. Цей термін утворений з грецьких слів hyper – більше та trophe – харчування, їжа). Це саме те, що відбувається з м'язами під час силового тренування чи тренування на витривалість. При силовому тренуванні м'язи ростуть, збільшуються обсягом.
Чинники м'язової гіпертрофії
- Чинник №1: наявність пулу амінокислот у крові;
- Чинник №2: підвищену концентрацію анаболічних гормонів;
- Чинник №3: наявність вільного креатину;
- Чинник №4: підвищену концентрацію іонів Н чи лактату.