Гіпертимний (надактивний) тип акцентуації виявляється у постійному підвищеному настрої (на кшталт гіпертимії) і тонусі, нестримній активності та спразі спілкування, у тенденції розкидатися і не доводити розпочате до кінця.
Акцентуація характеру — це надмірна вираженість окремих рис характеру та його поєднань, що становить крайній варіант психічної норми. У деяких людей деякі риси характеру настільки загострені (акцентуйовані), що за певних обставин це призводить до однотипних конфліктів та нервових зривів.
Визначення. Акцентуація – це дисгармонійність розвитку характеру, яка проявляється у надмірній виразності окремих його рис чи сполук, що зумовлює підвищену вразливість особистості щодо певного роду впливів та ускладнює її адаптацію у деяких специфічних ситуаціях.
Акцентуація (лат. accentus – наголос) – виділення, підкреслення певної якості або ознаки на тлі інших. Виділення за допомогою наголосу окремих елементів у слові чи фразі.