Микола 1 був військовою людиною, тому його правління пов'язане зі спробами перенести армійські порядки та звичаї на повсякденне життя та управління країною. В армії чіткий порядок та субординація.
Основною рисою у політиці Миколи I було посилення цезури та пошук можливих змов проти державної влади. Це виявилося у створенні відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії. У цьому функції нового відділення значно розширено.
Успішні війни з Персією (1826—1828) та Туреччиною (1828—1829), приєднані Вірменія та Західний Кавказ. Придушено Повстання декабристів (1825) і запобігли приходу революціонерів до влади. Створено єдине Звід законів Російської Імперії (1832). Подальший розвиток народної освіти.