Джаміля вчить нас, жінок, любити самовіддано і самовіддано, розпізнати рідну душу в непривабливій на перший погляд людині, йти назустріч своїй любові та щастю.
У характері Джамілі виявлялися якісь мужицькі риси, щось різке, грубувате. Весела, вольова, товариська, але водночас, якщо її зачепити, вона відповідала тим самим.
Джаміля була гарна собою — струнка, статна, з синьо-чорними мигдалеподібними очима, невтомна, спритна. З сусідками ладити вміла, але якщо її зачіпали, нікому не поступалася лайкою. я палко любив Джамілю. І вона кохала мене.