Перші житія були створені на основі сказань про християнських мучеників Римської імперії. Відомі пам'ятки стародавньої літератури цього жанру ІV – V віків: життя Антонія Великого, "Лавсаїк" Паладія Оленопольського.
Життя створювали люди, які безпосередньо спілкувалися з людиною або могли достовірно свідчити про її життя. Житіє створювалося завжди після смерті людини. Воно виконувало величезну виховну функцію, бо життя святого сприймали як приклад праведного життя, яке необхідно наслідувати.
Житіо (грец. βίος, лат. vita) – жанр церковної літератури, в якому описується життя та діяння святих. Житіє створювалося після смерті святого, але завжди після формальної канонізації.