Бідність є фактором, що гальмує економічне зростання. У зв'язку із зниженням доходів населення відбувається зменшення попиту на продукцію. Закономірно з цим знижуються масштаби та обсяги виробництва, економіка країни відстає від своїх можливостей.
Проблема бідності пов'язана із соціальними формами відчуження людини від людини (від суспільства), від передумов та результатів праці, від самої праці, із суттєвим обмеженням споживання основних життєвих благ, з формуванням таких умов, за яких субкультура бідних перетворюється на фактор дестабілізації життя.
Вважається, що наслідком бідності найчастіше стає депресія — психічний розлад, що супроводжується пригніченим настроєм, тривожністю та втратою здатності отримувати задоволення. Що стосується шизофренії та інших серйозних захворювань, то вони частіше стають причиною злиднів, а не її похідними.
Бідність поширена в країнах, що розвиваються, в яких проживає приблизно 2/3 населення. Бідність є соціальною проблемою, яку не можна викорінити повністю, можливо лише зменшити її вплив на всю економіку світу, застосовуючи соціальні програми та надаючи міжнародну допомогу.