Кендо́ (Яп. 剣道 кэндо:, рус. Шлях меча) – сучасне японське бойове мистецтво фехтування на бамбукових мечах. Веде історію від традиційних самурайських технік володіння мечем, кендзюцу (яп.
Іайдо (яп. 居合道 іайдо:, дослівно, мистецтво зустрічати сидячи) – мистецтво раптової атаки або контратаки з використанням японського меча (катану). На відміну від кендо тут вивчається не саме фехтування, А саме миттєве поразка противника з спочатку прибраним в піхви клинком.
Фехтування (від нім. fechten – «боротися, боротися»; англ. fight – «боротися») – система прийомів володіння ручним холодним зброєю у рукопашному бою, нанесення та відображення ударів та уколів.
Кендзюцу — це «техніка меча», а кендо – Це «шлях меча». У кендзюцу є старі техніки, включаючи дуже небезпечні, які не використовуються в кендо. Якщо говорити специфічніше, то кендзюцу для того, щоб убити опонента, а кендо щоб спонукати інших жити.