Іконостас (пор. -грец. εἰκονοστάσιον) – вівтарна перегородка, більш-менш суцільна, від північної до південної стін храму, що складається з одного або декількох рядів упорядковано розміщених ікон, що відокремлює у візантійському обряді вівтар від решти храмового приміщення.
Красний кут (від ст. -слав. крась — «красивий, прекрасний»;) святий кут, передній кут, кутний кут (кут), великий, почесний, верхній кут, кутник – у східних слов'ян найбільш почесне місце у хаті, в якій знаходилися ікони і стояв стіл, зазвичай звернений на південний схід.
Тябловий іконостас є балками, на яких розміщені ікони. Ці балки і називають тяблами.
Схема давньоруської іконостасу: 1 – царська брама; 2 – місцевий ряд; 3 – деісусний ряд; 4 – святковий ряд; 5 – пророчий ряд; 6 – праотецька ряд.