Вміння підкреслити індивідуальність оперного персонажа – Одне з найголовніших досягнень Моцарта – оперного драматурга. На відміну від Глюка, який провідну роль опері відводив драмі (поезії), Моцарт вважав, що «в опері поезія безумовно має бути слухняною дочкою музики».
Але найвищі його досягнення в області оперного творчості ставляться до останнього десятиліття (1782-1791 роки). Моцарт писав опери різних типів і жанрів: зінгшпілі (<<Викрадення з сералю>>, <<Чарівна флейта>>), опери– buffa (<<Весілля Фігаро>>, <<Так надходять усі>>), опери-seria (<<Ідоменів>>, <<Милосердя Тита>>).
Усього він написав 21 оперу, причому найпершу – «Аполлон та Гіацинт» – у віці 10 років, а найзначніші твори припали на останнє десятиліття його життя.
Композитор виявив свої можливості у музиці, будучи зовсім дитиною. У віці 4 років написав концерт для клавесину, у 7 років – свою першу симфонію, а 12 років – першу оперу.