Перша спроба узаконити спрощені знаки на сучасному етапі – це період 1851 – 1864 році, а саме під час повстання тайпінів (1850—1865 рр.) почалося використання поширених у народі спрощених ієрогліфів на печатках, документах та книгах.
Китайська ієрогліфічна писемність – виняткове явище серед сучасних писемностей. Це – єдина ієрогліфічна писемність світу, яка була винайдена за півтора тисячоліття до зв.
Сучасний китайська мова має дві однаково легітимні, але різні системи офіційної писемності: Традиційна китайська мова, що використовується на Тайвані, у Гонконгу та Макао; та спрощений китайська мова, що використовується в материковому Китаї, Сінгапурі та Малайзії.
Точне число ієрогліфів у китайському мовою складно назвати, в одних джерелах – називається понад 40 000, в інших – понад 80 000. Однак, згідно китайською дослідженням, вільне володіння китайською мовою вимагає знання від 800 до 3500 ієрогліфів.