2. Психолог не має права давати вам поради, за які не несе відповідальності Це означає, що фахівець може порадити вам певний вид терапії, підказати, як налагодити сон чи успішність дітей. Але він не може давати поради про те, розлучатися вам чи ні, чи змінювати роботу, чи створювати сім'ю.
А психолог не дає порад, тому що: Психолог бачить у вас дорослу людину, яка має право на власне життя, і не готовий проживати її за вас, керуючи вашими діями. Психолог знає, що поради вам щедро роздають батьки та друзі, а він не є ні тим, ні іншим.
Конфіденційність передбачає, що психолог не може підтвердити чи спростувати навіть сам факт роботи з клієнтом, якщо хтось про це запитає, не кажучи вже про деталі терапії. Спеціаліст не може обговорювати будь-яку контактну інформацію поза сеансом – ім'я клієнта або демографічні дані.
Подібно до хірурга, який не оперує близьких (у нього руки починають тремтіти) через емоційний зв'язок з пацієнтами, психолог не консультує знайомих та друзів. Це не дає можливості об'єктивно та неупереджено підійти до питання терапії.