Механізм токсичної дії вісмуту вивчений мало. Встановлено, що при отруєнні солями вісмуту уражаються нирки, ЦНС, печінка, шкіра та слизові оболонки. Тривалий прийом препаратів вісмуту у великих дозах може спричинити симптоми "вісмутової" енцефалопатії (особливо у хворих з порушенням функції нирок).
Не слід застосовувати понад 8 тижнів. Під час лікування не рекомендується перевищувати встановлені добові дози для дорослих та дітей.
Вісмута субсаліцилат у багатьох країнах використовується як безрецептурний препарату для швидкого усунення печії, нудоти та діареї. Колоїдний вісмуту субцитрат знайшов застосування в першу чергу для лікування захворювань, асоційованих з хелікобактерною інфекцією, а також як плівкоутворюючий гастропротектор.
Після лікування Де–Нолом показники мікробного профілю фекалій покращали. По-перше, знизилася кількість умовно-патогенної мікрофлори: рідше виявлялися гемолізуюча кишкова паличка, коки, клостридії, клебсієли, протей та кандида. По-друге, зросла (в середньому на порядок) число лакто-і біфідобактерій.