З латині слово «октава» перекладається як «восьмий». Ці вісім ступенів поділяють один від одного ноти двох октав, визначаючи їхню частоту – швидкість коливання. Наприклад, частота ноти «ля» однієї октави становить 440 Гц, а частота аналогічної октави ноти вище дорівнює 880 Гц.
Октава (від лат. octava «восьма»; оригінальне др.-грец. διὰ πασῶν «через усі <струни>» → порівн.-століття. лат. diapason) — музичний інтервал, в якому співвідношення частот між звуками становить один до двох (то є частота високого звуку вдвічі більша за низький).
Це явище називається октавним подібністю звуків. На основі цього весь діапазон частот використовуваних музикою звуків ділиться на ділянки, звані октавами, при цьому частота звуків у кожній наступній октаві буде вдвічі вищою ніж у попередній, а подібні звуки отримують однакові назви щаблів.
Вони розташовані між собою через інтервали півтону або малу секунду. Але основних ступенів, на які ділиться октава, все ж таки сім. Тому й нот виділяють сім.