На зовнішніх електронних оболонках атома урану (порядковий номер 92 у Періодичній таблиці) знаходяться 6 валентних електронів (конфігурація 5f36d17s2), кожен із яких здатний у принципі брати участь у формуванні ковалентного зв'язку.
Однак за хімічними властивостями уран має багато спільних рис з молібденом, вольфрамом та хромом. Головними його хімічними особливостями є змінна валентність, амфотерність у чотиривалентному стані та схильність до утворення комплексного іона – уранила (UO2)+2
позначає атом урану, що містить 92 електрона і 238 протонів і нейтронів у ядрі, з яких 92 протони та 146 = 238 – 92 нейтронів.
Планета Уран була відкрита в 1781 англійським астрономом Вільямом Гершелем і названа так на честь бога неба за давньогрецькою міфологією. Через вісім років після цієї події німецький хімік Мартін Клапрот відкрив новий хімічний елемент, назвавши його також «уран»- на честь найдальшої з відомих тоді планет.