Жанр роману-епопеї відрізняється тим, що автор показує у творі великий тимчасовий відрізок, кілька років, кілька поколінь людей, відомі історичні події, історичних особистостей. У такому романі кілька сюжетних ліній, вони переплітаються.
Епопея (ін. -грец. ἐποποιΐα, з ἔπος «слово, оповідання» + ποιέω «творю») – широке епічне оповідання у віршах або прозі про видатні національно-історичні події. У переносному значенні: складна, тривала історія чогось, що включає низку великих подій.
Роман–епопея — роман, сюжет якого охоплює масштабні історичні події Завдання роману–епопеї не лише показати трансформацію героя у певних обставинах, а й дати масштабну картину певної історичної події, цілої доби чи переломного моменту у долі нації.
У романі–епопеї поєднуються детально намальовані картини російського життя, батальні сцени, авторська художня розповідь та філософські відступи. Основу змісту роману–епопеї становлять події великого історичного масштабу, «життя спільне, а чи не приватна», відбита у долях окремих людей.