Верапаміл блокує трансмембранне надходження іонів кальцію (і, можливо, іонів натрію) у клітини провідної системи міокарда та гладком'язові клітини міокарда та судин. Антиаритмічна дія верапамілу, ймовірно, пов'язана з його впливом на «повільні» канали в клітинах провідної системи серця.
Верапаміл викликає розширення коронарних судин серця та збільшує коронарний кровотік; знижує потребу серця у кисні.
Верапаміл є одним із основних препаратів групи блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Він має антиаритмічну, антиангінальну та антигіпертензивну активність. Препарат знижує потребу міокарда в кисні за рахунок зниження скоротливості міокарда та зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС).
Дія верапаміла починається через 1-2 години після прийому внутрішньо, максимальна дія розвивається здебільшого через 48 годин. Фармакокінетика При прийомі внутрішньо всмоктується більше 90% від прийнятої дози. Біодоступність – 10-20%.