Саме слово «камлання», тобто безпосереднє звернення до духів, яке й прославило шаманів, прийшло в російську мову з тюркських прислівників, де шамана називали "кам".
У практиці багатьох народів Сибіру, Уралу, Крайньої Півночі шаманізм займав і посідає важливе місце, хоча в різних народностей шамани називаються по-різному: у бурятів це бее, казахів та киргизів – бакші, алтайців – кам. Були, до речі, шамани і в європейських народів: у лапландців – нойди, угорців – талтоси.
Шамани бувають Виділяють різні білих і чорних шаманів. Перші спілкуються виключно з добрими духами, другі служать силам зла. Але такий поділ характерний не для всіх народів, наприклад, у бурятській шаманській традиції прийнято служіння як злим, так і добрим силам.