Сучасна техніка кесаревого розтину полягає в тому що розріз шкіри та підшкірної клітковини виробляють по нижній складці живота в поперечному напрямку (за Пфанненштилем) завдовжки до 15 см, або виробляють поперечний розріз (за Джоел-Кохан) на 2-3 см нижче середини відстані між лоном і пупком довжиною 10-12 см.
Після кесаревого розтину стандартна практика полягає в закритті очеревини шляхом зшивання (накладання швів) двох шарів тканини, які покривають черевну порожнину та покривають внутрішні органи, для відновлення анатомії.
Хірург робить горизонтальний розріз передньої черевної стінки над лобком, в екстрених випадках проводиться вертикальний розріз від пупка до лобка, щоб якнайшвидше вийняти дитину.
Розріз шкіри може бути вертикальний посередині живота або горизонтальний у надлобковій ділянці. Горизонтальний розріз краще, тому що він менш болючий після розродження, його косметичний ефект значно краще.