В усному мовленні уточнюючі слова виділяються інтонацією, на листі – комами. У ролі уточнюючих членів можуть виступати обставини, найчастіше часу та місця, і навіть визначення.
Уточнюючі члени речення виділяються комами. Ставлячись до того чи іншого слова в реченні, вони звужують поняття, що позначається ними, або в якомусь відношенні обмежують його. Найчастіше значення уточнення набувають обставини місця, часу, способу дії, ступеня, міри: Там, у горах, повалив сніг (Т.С.
Відокремлюються (виділяються комами, рідше – тире) слова і словосполучення, уточнюючі зміст попередніх слів (уточнення – це перехід від ширшого поняття до вужчого). Найчастіше уточнюються обставини та визначення. Попереду на дорозі юрмилися люди (т.
Уточнення – це відокремлювані на листі з однієї або двох сторін комами або тире (у деяких випадках двокрапкою) поширені та нерозповсюджені другорядні члени речення, які пояснюють зміст слова, що уточнюється.