Глиняна табличка – Це одна з перших матеріальних основ для книги, що з'явилася близько 3500 років до н. е. Таблички висушувалися на сонці або обпалювалися у вогні. Потім готові таблички одного змісту укладалися в певному порядку в дерев'яну скриньку — виходила глиняна клинописна книга.
З найдавніших часів люди шукали способи запису та зберігання різної інформації. Спочатку вони малювали на скелях та глині. Потім з'явився пергамент, а згодом папір. У XX столітті з появою перших комп'ютерів зберігати інформацію полегшало, але еволюція носіїв інформація лише прискорилася.
Якщо вірити археологам, бажання записати інформацію в людини з'явилося приблизно сорок тисяч років тому. Найпершим носієм була скеля.
Матеріалом для письма служили керамічні плитки. Записи робили на сирій глині бамбуковими чи кістяними паличками, після чого плитки висушували або випалювали. При натисканні паличка залишала в глині слід як клина, а певний набір таких клинів служив передачі тієї чи іншої слова.