Це – передньомовні [з, з, ц, ш, ж]. Далі страждають звуки, що вимагають сильних артикуляторних рухів (вибухові: п, б, т, д, до, г). Виражено назалізація більшості звуків через паретичність м'язів м'якого піднебіння. Симптоматика деяких форм дизартрії збігається, т.е.
При дизартрії порушується вимова практично всіх звуків – Як приголосних, так і голосних. Дитина пом'якшує тверді приголосні. При вимові шиплячих і свистячих звуків мова відсувається не вперед, а в бік, задіяні міжзубні проміжки.
Дизартрія — це розлад мови, що проявляється у утрудненій вимові чи спотворенні деяких звуків, слів. Рухливість мовного апарату за цієї патології обмежена внаслідок порушення його іннервації.
Дизартрія у дітей є одним із різновидів мовного порушення, яке виникає через ураження центральної нервової системи. Найбільш явними порушеннями цього захворювання є зміна інтонації, темпу та ритму мови, а також порушення голосоутворення та розлад артикуляції звуків.