Глобальне вимирання мамонтів розпочалося 24-20 тис. років назад, пік вимирання припав на період потепління 14,8-13,7 тис. років тому, ще до падіння метеориту та похолодання (12,8 тис. років).
Пік вимирання мамонтів, який став лише малою частиною масового вимирання великих ссавців четвертинної епохи, припав на кінець останнього заледеніння, близько 15 тисяч років тому, і приблизно через п'ять тисяч років вони остаточно зникли.
Останні шерстисті мамонти вимерли на острові Врангеля близько 4000 років тому, вже в історичний час через інбридінг (острів міг прогодувати не більше 300 особин), на острові Святого Павла — 5600 років тому через зникнення останнього джерела прісної води.
Вовняні мамонти жили у Євразії та Північній Америці у четвертинному періоді, в епоху великих заледенінь, 200–10 тисяч років тому.