Слово відбувається від фр. toilette, «маленьке полотно», від toile «полотно, полотно», Спочатку позначало перукарську накидку на плечі під час стрижки.
Слово «туалет» виникло у XVII столітті у французькій мові як зменшувальне від toile – «полотно», «полотно». Спочатку туалетом називали затишне місце, де можна було привести себе до ладу. Зазвичай це був столик із дзеркальцем, гребенями тощо.
Конструкція, подібна до сучасного унітазу, вперше винайдена в Китаї приблизно в I ст. до зв. е. У Європі подібний пристрій уперше з'явилося в Англії у вікторіанську добу.
TУАЛЕТ (ПРИБОРНА) приміщення для відправлення природних потреб; кімната, де актори одягаються, готуються до виходу сцену; синоніми слова туалет: вбиральня, нужник, гальюн, поштовх, сортир, клозет, будиночок невідомого архітектора і т.п.