Хоча вже відомо, що сусідні народи — чуваші, мокша, ерзя, марійці, удмурти, башкири — також мають дуже непростий склад із включенням різних часток європейських, південних та азіатських ліній. Таким чином, у татар майже половину всіх основних родинних груп становлять умовні південні та азіатські групи.
У татарського народу немає єдиного етнічного кореня. Серед його предків були гуни, булгари, кипчаки, ногайці та інші народи, які самі формувалися у найдавніші часи з урахуванням культури різних скіфських та інших племен і народів. На формування сучасних татар надали певний вплив фінно-угри та слов'яни.
Генетичні дослідження поволзьких татар виявили переважання в їхній мітохондріальній ДНК західно-євразійського компонента (84%) порівняно зі східно-азіатським (16%). 49% поволзьких татар відносяться до двох Y-хромосомних гаплогруп (R1a-M198 і N1c-LLY22g).