Абіотичні фактори середовища – компоненти та явища неживої, неорганічної природи, що прямо або опосередковано впливають на живі організми: кліматичні, ґрунтові та гідрографічні фактори. Основними абіотичними факторами середовища є: температура, світло, вода, солоність, кисень, магнітне поле землі, ґрунт.
Абіотичний фактор (ін. -грец. α – заперечення, βίος – життя) – сукупність прямих або непрямих впливів неорганічного середовища на живі організми; підрозділяється на фізичний (клімат, орографія), хімічний (склад атмосфери, води, ґрунту).
Абіотичні фактори – це факторипов'язані з впливом на організми неживої природи, тобто кліматичні фактори (температура, світло, вологість, тиск та ін.); фізичні властивості ґрунту та води; орографічні фактори (Умови рельєфу).
До них відносяться освітленість, вологість, атмосферний тиск, температура повітря, кількість мінеральних солей у ґрунті, вологість ґрунту та аерація (грец. «Аер» – повітря). Абіотичні фактори зовнішнього середовища – це компоненти та явища неживої, неорганічної природи, що прямо чи опосередковано впливають на живі організми.