З'єднання трикутник гарантує досягнення максимальної потужності асинхронного електродвигуна (тобто повної паспортної потужності, що в півтора рази більше, ніж при з'єднанні зіркою), але при цьому він схильний до більшого нагрівання і має великі значення пускових струмів.
З'єднання зіркою передбачає зведення кінців статорних обмоток електродвигуна разом у одній точці, а подачу живлення — початку обмоток. Схема «трикутник» передбачає послідовне з'єднання обмоток статора – кінець однієї з'єднується з початком наступної.
Для цього застосовується об'єднана схема підключення електродвигуна зірка–трикутник, де запуск двигуна виконується за схемою «зірка», а коли електродвигун набирає достатні обороти, здійснюється автоматичне перемикання на роботу за схемоютрикутник».
На практиці для керування запуском електричних двигунів часто використовують об'єднану схему "зірка–трикутник". Спочатку відбувається включення за методом зірки. Це дозволяє знизити пусковий момент та дати можливість двигуну попрацювати у номінальному режимі на знижених оборотах.